VII. Заходи з ліквідації АЧС
7.1. Після одержання інформації про встановлення діагнозу на АЧС ДНПК приймає рішення про оголошення господарства, мисливського господарства, населеного пункту, району або декількох районів (залежно від епізоотичної ситуації) неблагополучними щодо АЧС і встановлення в них карантину, визначає межі епізоотичного осередку, зон захисту і нагляду та організовує проведення в них таких протиепізоотичних заходів:
охоронно-карантинні - забезпечення локалізації вогнища інфекції, виконання карантинних заходів з недопущення розповсюдження захворювання;
епізоотологічні - проведення обстеження епізоотичних вогнищ та інфікованих об'єктів, аналізу епізоотичної ситуації, розробки і контролю здійснення заходів з ліквідації хвороби;
діагностичні - відбір патологічного матеріалу та доставка його в регіональні державні лабораторії ветеринарної медицини, ДНДІЛДВСЕ, референс-лабораторії Всесвітньої організації охорони здоров'я тварин (МЕБ);
матеріально-технічні - забезпечення проведення заходів дезінфекційною технікою, засобами для ліквідації осередку інфекції, засобами індивідуального захисту осіб, що працюють у неблагополучному пункті.
7.2. Неблагополучними пунктами щодо АЧС вважають господарства, мисливські господарства, населені пункти, де виявлено хворих на АЧС свиней.
7.3. Інфікованим об'єктом вважають підприємства з переробки і зберігання продуктів та сировини тваринного походження (м'ясокомбінати, забійні пункти, склади, магазини, ринки, консервні і шкіропереробні підприємства, холодильники, заводи з виробництва м'ясо-кісткового борошна), а також харчоблоки закладів ресторанного господарства, транспорт, які були контаміновані сировиною, продукцією, що отримана від хворих свиней.
7.4. ДНПК визначає межі епізоотичного осередку АЧС з визначенням двох територіальних зон - захисної та зони нагляду.
Епізоотичний осередок - місце прояву захворювання (господарство, населений пункт, мисливські господарства) із загрозою поширення хвороби.
7.5. Заходи в епізоотичному осередку:
вилучають всіх свиней та отриману від них продукцію;
вилучених тварин піддають умертвінню в найкоротший строк під постійним наглядом та таким способом, який гарантує недопущення розповсюдження вірусу АЧС під час транспортування та забою;
туші тварин, трупи тварин, що загинули, продукцію тваринного походження, старі дерев'яні приміщення, гній, залишки корму, тару, малоцінний інвентар, дерев'яні підлоги, годівниці, перегородки та інші ймовірно контаміновані матеріали, речовини та відходи спалюють на площадках, спеціально відведених для цього в межах епізоотичного вогнища;
сперма, яйцеклітини та/або ембріони свиней, зібрані в господарстві у період між можливим занесенням хвороби в господарство та вжиттям карантинних заходів, знищуються під наглядом спеціалістів державної служби ветеринарної медицини України таким чином, щоб запобігти ризику розповсюдження вірусу АЧС;
при відсутності можливості спалити трупи тварин та все вищевказане їх закопують на території епізоотичного осередку на глибину не менше 2 метрів. Шар землі з приміщень, де утримувались свині, глибиною 10 - 15 см знімають і разом з гноєм закопують у спеціально вириту канаву на глибину не менше 1,5 метра від рівня ґрунту. Гній пересипають сухим хлорним вапном, яке містить не менше 25 % активного хлору, з розрахунку 0,5 кг/м2, зволожують водою, а потім переміщають у траншею. Протягом року на місці захоронення забороняється проведення земельних робіт;
після реалізації вищевказаних заходів приміщення, у яких утримувались свині, транспортні засоби, що використовувались для перевезення свиней та/або їх туш, підстилки, гною, гнійної жижі, повинні бути очищені та продезінфіковані методом, що гарантує знищення вірусу АЧС;
проводяться дератизація та дезінсекція, трупи гризунів спалюють;
у випадку первинного спалаху хвороби проводиться вивчення геному збудника АЧС.
7.6. В умовах карантину заборонено:
увезення на територію епізоотичного осередку та вивезення за його межі тварин усіх видів, у тому числі птиці, а також продуктів і сировини тваринного походження, які можуть містити збудник АЧС;
вивезення з території епізоотичного осередку продуктів рослинництва, кормів, інших вантажів та вхід в неблагополучне господарство сторонніх осіб, в'їзд транспорту, перегрупування поголів'я свиней господарств тощо;
торгівлю тваринами і продуктами тваринного походження на ринках та в інших не встановлених для цього місцях (у господарствах, населених пунктах), проведення сільськогосподарських ярмарків, виставок (аукціонів) та громадських заходів, пов'язаних зі скупченням людей та тварин;
лікування хворих та підозрілих на захворювання на АЧС свиней.
ДНПК запроваджує карантин у місці виникнення АЧС, зокрема встановлює повну або часткову заборону руху транспортних засобів у епізоотичному осередку, зоні захисту та, при необхідності, у зоні нагляду.
ДНПК вирішує усі питання, пов'язані з ліквідацією хвороби, і з цією метою:
затверджує план заходів щодо профілактики, недопущення поширення та ліквідації захворювання та затверджує схему інформування, яка повинна забезпечувати оперативний зв'язок і координацію всіх запланованих дій;
організовує через місцеві органи державної влади перепис та облік усього поголів'я свиней в зонах захисту та нагляду;
виділяє необхідну техніку, дезінфекційні машини, засоби, транспортні засоби, бульдозери, скрепери та інші технічні засоби для проведення земляних та інших робіт;
забезпечує безпечне знищення туш тварин, шляхом визначення м'ясопереробних підприємств для забою і переробки свиней із зони захисту;
створює спеціальні загони (групи), які працюють під її керівництвом та виконують такі функції:
проводять знищення бродячих котів і собак гуманними методами, а також дератизацію на території, де введений карантин;
дезінфекційні бар'єри заповнюють одним із рекомендованих дезрозчинів;
перед дезінфекцією проводять механічне очищення, обов'язково миють приміщення (поверхні стін, підлоги, дверей), обладнання гарячою водою з мийним засобом (синтетичні мийні засоби з вмістом 2 - 3 % сульфоналу, кальцинованої соди, каустичної соди тощо);
проводять триразову дезінфекцію приміщень, загонів та інших місць, де утримувалися свині, та прилеглої території у такому порядку: перша - одразу після знищення тварин, друга - після зняття дерев'яної підлоги, перегородок, годівниць та проведення ретельної механічної чистки, третя - перед зняттям карантину. Одночасно з дезінфекцією проводять дезінсекцію та дератизацію.
Для обробки приміщень, обладнання, загонів, території вогнища, забійних пунктів та інших місць, де перебували тварини, тощо використовують дезінфекційні розчини, що знешкоджують вірус АЧС:
розчин формаліну з умістом 1,5 % формальдегіду;
1,5 % розчин параформу, приготовлений на 0,5 % розчині їдкого натру;
3 % розчин парасоди або фоспару;
5 % розчин хлораміну;
сухе хлорне вапно з вмістом не менше як 25 % активного хлору;
розчини хлорного вапна з умістом 4 % активного хлору;
3 % (гарячий) розчин їдкого натру;
хлорантоїн у вигляді 2 % водного розчину, експозиція 3 години;
біоклін 1,5 % розчин, експозиція 1 година;
зоостерил з умістом 0,5 % надоцтової кислоти;
кристал 900, кристал 1000, інші засоби, які відповідно до настанов з їх застосування є активними до збудника АЧС.
Розрахунки витрат дезрозчинів на 1 м2 та експозиція їх застосування визначаються відповідно до настанов з їх застосування.
Дезінфекційні розчини у зимових умовах готуються таким чином:
у гарячій воді (60 - 70° C) розчиняють кухонну сіль у концентрації 15 - 20 %, додають дезінфекційний засіб та наносять у гарячому стані.
Після остаточної дезінфекції проводиться оцінка якості знезараження об'єктів.
Транспортні засоби та іншу техніку (бульдозери, екскаватори тощо) ретельно миють та дезінфікують у спеціально відведеному місці. Використовують 1,5 % розчин формальдегіду, 3 % розчин фоспару або парасоди, 1,5 % розчин параформу, приготовлений на 0,5 % розчині їдкого натру, розчин гексаніту з умістом 5 % активного хлору, 5 % розчин хлораміну або інший активний щодо збудника АЧС дезінфекційний засіб.
При механічній очистці поверхні стін, бетонних підлог, приміщень, металічного обладнання піддають обов'язковій мийці гарячою водою із синтетичними мийними засобами з вмістом 2 - 3 % сульфоналу, кальцинованої соди, каустичної соди тощо.
На в'їзді та виїзді з територій неблагополучного щодо АЧС пункту встановлюють дезбар'єри. На входах і виходах з приміщень в епізоотичному вогнищі встановлюють дезванни та дезкилимки, які заповнюють одним із активних щодо збудника АЧС дезінфекційних засобів.
В епізоотичному вогнищі створюють умови для обов'язкової щоденної санітарно-гігієнічної обробки обслуговуючого персоналу та осіб, які відвідали вогнище.
Увесь верхній одяг та взуття щоденно знезаражують у параформаліновій камері протягом 1 год. або спалюють. Лабораторний посуд (колби, пробірки, піпетки тощо), контамінований вірусом АЧС, термоси та інші ємності, в яких доставлялася їжа для людей, обробляють 5 % розчином хлораміну або іншими активними щодо збудника АЧС дезінфекційними засобами.
У контактних господарствах заходи цього пункту виконуються, поки наявність АЧС не буде виключена.
7.7. При виявленні АЧС на бойні або у транспортних засобах:
усіх сприйнятливих тварин забивають, а їх туші спалюють;
туші, субпродукти та відходи тваринництва, отримані від тварин, які можуть бути інфіковані або контаміновані, переробляються під наглядом спеціалістів державної служби ветеринарної медицини України;
приміщення, обладнання і транспортні засоби підлягають очистці та дезінфекції, а за необхідності і дезінсекції під наглядом спеціалістів державної служби ветеринарної медицини України;
епізоотичне обстеження проводиться відповідно до вимог пункту 4.2 розділу IV цієї Інструкції з урахуванням положень цього пункту;
ізолят вірусу АЧС досліджують для ідентифікації генетичного типу вірусу;
заходи, що вказані у пункті 7.11 цього розділу, застосовуються в господарстві, з якого надійшли інфіковані свині та туші, а також в інших контактних господарствах. Якщо не виявлено інше, при епізоотичному розслідуванні заходи, викладені в пункті 7.5 цього розділу, повинні застосовуватись в господарстві походження інфікованих свиней та їх туш;
завіз свиней для забою або для транспортування проводиться не раніше ніж через 24 години після завершення операцій з очистки, дезінфекції та за необхідності дезінсекції приміщень та/або транспортних засобів.
7.8. Одразу після підтвердження первинного випадку АЧС у диких свиней головний державний інспектор ветеринарної медицини району (міста) повинен невідкладно створити групу експертів, яка включає ветеринарів, мисливців, біологів, які займаються дикими тваринами, та епізоотологів.
Група експертів повинна:
1) вивчити епізоотичну ситуацію та визначити межі інфікованої зони;
2) розробити план заходів щодо профілактики, недопущення поширення та ліквідації захворювання для застосування в інфікованій зоні, який повинен включати в себе:
інформацію про результати епізоотологічного розслідування та заходи контролю захворювання, дані про географічне розповсюдження хвороби;
інформацію про визначення меж інфікованої зони на відповідній території.
При визначенні меж інфікованої зони необхідно враховувати:
результати проведених епізоотологічних досліджень та географічне розповсюдження хвороби;
популяцію диких свиней в інфікованій зоні;
наявність основних природних та штучних перепон для переміщення диких свиней;
інформацію про спеціальні зусилля, які здійснюються для визначення ступеня розповсюдження інфекції в популяції диких свиней через дослідження диких свиней, добутих мисливцями або виявлених уже мертвими, а також шляхом лабораторного аналізу, в тому числі включаючи епізоотологічні дослідження;
інформацію про вимоги, що виконуються мисливцями для запобігання будь-якому розповсюдженню хвороби;
інформацію про шляхи знищення диких свиней, виявлених мертвими або вбитими, згідно з результатами лабораторних тестувань. Туші усіх тварин з позитивними результатами повинні бути знищені під наглядом спеціалістів державної служби ветеринарної медицини України;
результати епізоотичного обстеження, яке проводилось щодо кожної свині, добутої або виявленої мертвою. Це обстеження повинно включати заповнення запитальника, в якому міститься інформація про географічне розташування місця, де тварина була добута або виявлена мертвою; дату, коли тварина була добута або виявлена мертвою; особу, що виявила труп тварини або добула її на полюванні; вік та стать свині; якщо добута - симптоми до загибелі; якщо виявлена мертвою - стан туші; результати тестування;
інформацію про процедури нагляду та заходи з профілактики, що застосовуються до господарств, розташованих у встановленій інфікованій зоні та за потреби в регіонах, що межують з цією зоною, включаючи транспортування та переміщення тварин у межах цієї території, а також за її межі; ці заходи повинні включати тимчасове припинення полювання та встановлення режиму годівлі диких тварин, заборону на переміщення свиней, їх сперми, ембріонів або яйцеклітин з інфікованої зони та можуть включати тимчасову заборону на розведення свиней і створення нових господарств;
інформацію про ДНПК, яка відповідає за нагляд та координацію дій під час ліквідації та профілактики АЧС;
інформацію про заходи моніторингу хвороби, які повинні бути введені через 12 місяців після останнього підтвердженого випадку АЧС у диких свиней у встановленій інфікованій зоні; ці заходи моніторингу повинні діяти протягом 12 місяців і охоплювати як мінімум заходи, які вже діють відповідно до підпунктів 4, 6 та 7 пункту 6.2 розділу VI цієї Інструкції;
інші критерії.
Звіт про епізоотичну ситуацію у встановленій зоні та за результатами аналізу виконання плану заходів щодо профілактики, недопущення поширення та ліквідації захворювання повинен надсилатися до Держветфітослужби України через кожні 6 місяців.
Розроблений план повинен бути розглянутий та затверджений рішенням ДНПК.
План може бути надалі виправлений або доповнений з урахуванням змін ситуації.
Якщо ці правки стосуються перегляду встановлення меж інфікованої зони, то райони, області, країни-сусіди повинні бути поінформовані про це;
3) забезпечити дієвий контроль за ефективністю заходів, прийнятих з метою викорінення АЧС в інфікованій зоні;
4) терміново встановити нагляд за господарствами в інфікованій зоні, зокрема забезпечити:
проведення перепису всіх категорій свиней в усіх господарствах; дані перепису повинні постійно обновлятись; інформація про перепис повинна надаватись спеціалістам державної служби ветеринарної медицини України під час кожної перевірки;
усі свині в господарствах в інфікованій зоні повинні утримуватись у спеціальних приміщеннях або в будь-якому іншому місці, де вони можуть бути ізольовані від диких свиней. Дикі свині не повинні мати доступ до матеріалів, які потім можуть контактувати з домашніми свиньми в господарстві;
забороняється ввозити та вивозити свиней з господарств без дозволу головного державного інспектора ветеринарної медицини району (міста) з урахуванням епізоотичної ситуації;
на входах та виходах з приміщень, призначених для розміщення свиней, та самого господарства необхідно застосовувати відповідні заходи з дезінфекції та при необхідності дезінсекції;
усі особи, що контактують з дикими свиньми, повинні дотримуватись гігієнічних заходів, щоб знизити ризик розповсюдження АЧС;
усі мертві або хворі свині із симптомами АЧС в господарстві повинні бути досліджені на наявність АЧС;
у господарство забороняється завозити будь-які частини диких свиней, застрелених або виявлених мертвими, а також матеріал або обладнання, які могли бути контаміновані вірусом АЧС;
свині, їх сперма, ембріони або яйцеклітини не повинні вивозитися з інфікованої зони з метою торгівлі;
усі дикі свині, застрелені або виявлені мертвими у визначеній інфікованій зоні, повинні бути оглянуті відповідним державним інспектором ветеринарної медицини та досліджені на наявність АЧС відповідними лабораторними методами. Туші усіх тварин з позитивними результатами повинні бути знищені під наглядом спеціалістів державної служби ветеринарної медицини України;
ізолят вірусу АЧС повинен бути лабораторно досліджений з метою ідентифікації генетичного типу вірусу.
При виникненні випадку АЧС у диких свиней на територіях, що межують з територією іншої країни, відповідні ГУВМ повинні співпрацювати з метою встановлення та виконання заходів з контролю хвороби.
7.9. При виявленні спалаху АЧС у лабораторії, зоопарку, парку диких тварин та/або загоні, де свині утримуються в наукових цілях або з метою, пов'язаною зі збереженням видів або рідкісних порід, можна застосовувати положення окремих пунктів цього розділу за умови, що це забезпечить відповідний рівень захисту від розповсюдження АЧС.
7.10. У випадку підтвердження наявності вірусу АЧС у господарствах, які складаються з двох або більше окремих виробничих одиниць, та для того, щоб дати можливість завершити відгодівлю свиней, головний державний інспектор ветеринарної медицини області може частково відміняти вищевказані положення за умови, що відповідний державний лікар ветеринарної медицини підтвердив, що структура господарства, розмір та відстань між цими виробничими одиницями дозволяють виробничим одиницям мати окремі приміщення для розміщення, утримання та годівлі таким чином, щоб вірус не міг розповсюдитись від однієї виробничої одиниці до іншої.
Якщо застосовується така відміна, затверджується конкретний план заходів щодо профілактики, недопущення поширення та ліквідації захворювання ДНПК, про це повідомляється Головний державний інспектор ветеринарної медицини України.
7.11. Зона захисту - зона на території, яка безпосередньо межує з епізоотичним вогнищем радіусом не менше 3 км, але не більше 20 км; територія, яка повинна бути включена в зону нагляду, - територія, що оточує межі першої зони радіусом до 150 км від епізоотичного вогнища, але не менше 20 км.
При визначенні меж зон необхідно брати до уваги:
результати епізоотичного обстеження;
географічне розташування, зокрема природні або штучні межі;
місце розташування та близькість господарств;
схеми переміщення та торгівлі свиньми та наявність забійних пунктів та виробничих приміщень для переробки туш;
персонал, що здійснює контроль будь-яких переміщень свиней у межах зон;
якщо до зони входять частини території декількох областей, Автономної Республіки Крим, міст Києва, Севастополя, відповідні ГУВМ зобов'язані співпрацювати для реалізації еквівалентних заходів у межах визначеної зони;
ДНПК повинна застосовувати всі необхідні заходи, в тому числі використання добре окреслених знаків та попереджувальних написів, використання ресурсів засобів масової інформації, таких як преса та телебачення, для того, щоб гарантувати, що населення в захисній зоні та зоні нагляду повідомлені про обмеження.
У зоні захисту проводять облік свиней та попереджають власників свиней про заборону продажу, переміщення, вигульного (вільного) утримання та безконтрольного забою свиней.
У цій зоні господарства повинні бути визнані контактними, якщо державний лікар ветеринарної медицини виявив або підозрює на підставі епізоотичного обстеження, що АЧС може бути занесена або з інших господарств в епізоотичне вогнище, або з останнього господарства в інші господарства.
Заходи, передбачені в пункті 4.4 розділу IV цієї Інструкції, в контактних господарствах повинні застосовуватись, якщо того вимагає епізоотична ситуація, доти, доки наявність АЧС не буде офіційно виключено.
Відповідно до керівництва з діагностики при забої свиней необхідно відбирати достатню кількість зразків для того, щоб підтвердити або виключити наявність вірусу АЧС в цих господарствах, але не менше 10 %.
У зоні захисту протягом не більше ніж 7 днів після створення ці господарства повинні бути перевірені спеціалістами державної служби ветеринарної медицини України для проведення клінічного обстеження свиней та перевірки ветеринарних документів, що супроводжують переміщення свиней.
Переміщення та транспортування свиней по дорогах загального користування, за винятком під'їзних доріг до господарства, можуть бути дозволені тільки за рішенням головного державного інспектора ветеринарної медицини району (міста). Ця заборона не застосовується до транзитного переміщення свиней через зону автомобільним або залізничним транспортом без вивантаження та без зупинок, а також стосовно забійних свиней, що надходять з територій за межами захисної зони та направлені на забійний пункт, розташований у цій зоні, для невідкладного забою.
Забороняється ввозити або вивозити з господарств будь-яких домашніх тварин без дозволу головного державного інспектора ветеринарної медицини району (міста).
Про всі випадки загибелі або захворювання свиней в господарствах необхідно негайно повідомляти головного державного інспектора ветеринарної медицини району (міста), який повинен проводити відповідні розслідування.
Свиней не можна вивозити з господарств, в яких вони утримуються, протягом щонайменше 40 днів після завершення очистки та дезінфекції та за необхідності дезінсекції і дератизації інфікованих господарств. Через 40 днів головний державний інспектор ветеринарної медицини району (міста) може дозволити вивіз свиней з господарств захисної зони для переміщення:
на забійний пункт, визначений ДНПК, бажано в межах захисної зони або зони нагляду, з метою невідкладного забою;
на переробне підприємство або в належне місце, де свині піддаються негайному забою, а їх туші переробляються під наглядом державної служби ветеринарної медицини України, або за окремих обставин на інші об'єкти, розташовані в межах захисної зони.
Яйцеклітини та/або ембріони свиней не повинні вивозитись з господарств, розташованих у межах захисної зони.
Усі особи, що входять або виходять з господарств, повинні дотримуватись відповідних гігієнічних заходів, необхідних для зниження ризику розповсюдження вірусу АЧС.
Якщо необхідно дотримуватись заборон після закінчення 40 днів через подальші спалахи хвороби та в результаті виникають проблеми, пов'язані з благополуччям тварин, та інші проблеми, пов'язані з утриманням свиней, головний державний інспектор ветеринарної медицини району (міста) може після надходження обґрунтованої заявки від власника дозволити вивіз свиней з господарств в межах захисної зони для транспортування безпосередньо:
на забій на визначеному ДНПК забійному пункті бажано в межах зони захисту або зони нагляду з метою невідкладного забою;
на переробне підприємство або в інше місце, де свині забиваються, а їх туші переробляються під наглядом спеціалістів державної служби ветеринарної медицини України, або за виняткових умов на інші об'єкти, розташовані в межах захисної зони, але про це необхідно негайно повідомляти ГУВМ.
Головний державний інспектор ветеринарної медицини району (міста) може дозволити вивіз свиней з конкретного господарства за умови, що:
державним лікарем ветеринарної медицини було проведено клінічне обстеження свиней у господарстві, зокрема тих, які повинні бути вивезені, а також термометрія та перевірка реєстраційного журналу щодо переміщення свиней;
під час зазначених обстежень та досліджень не було виявлено ніяких ознак АЧС;
свиней транспортують на транспортних засобах, опечатаних відповідним державним інспектором ветеринарної медицини;
транспортний засіб та обладнання, які використовували для транспортування свиней, піддаються очистці та дезінфекції одразу після транспортування;
якщо свині призначені для забою на бойні або для умертвіння, у них необхідно відбирати достатню кількість зразків для підтвердження або виключення присутності вірусу АЧС у цих господарствах;
якщо свиней будуть перевозити на забій:
відповідне управління ветеринарної медицини в районі (місті обласного значення), на території якого розміщена бойня, повинно бути поінформоване про наміри відправити свиней на забій та повідомляє управління ветеринарної медицини в районі (місті обласного значення) - відправника про їх надходження;
при прибутті на бойню ці свині повинні утримуватись та піддаватись забою окремо від інших свиней;
під час, до та після забійного обстеження, проведеного на визначеній бойні, управління ветеринарної медицини в районі (місті обласного значення) бере до уваги будь-які ознаки, що вказують на наявність АЧС;
свіже м'ясо цих свиней повинно бути перероблене або спочатку промарковане спеціальною печаткою, а потім перероблене. Це повинно відбуватись на підприємствах, визначених ДНПК. М'ясо необхідно відправляти на вказане підприємство за умови, що партія була опечатана перед відправленням та залишається опечатаною протягом усього періоду транспортування.
Застосування заходів у захисній зоні необхідно продовжувати щонайменше доти, доки:
1) в інфікованих господарствах не буде проведено очистку та дезінфекцію, а за потреби і дезінсекцію та дератизацію;
2) свині у всіх господарствах не пройдуть клінічне та лабораторне обстеження, що проводиться відповідно до керівництва з діагностики, для того, щоб виявити можливу присутність вірусу АЧС.
Обстеження, вказані в підпункті 2 цього пункту, не повинні проводитись раніше ніж через 45 днів після завершення заходів з попередньої очистки і дезінфекції та при необхідності дезінсекції в інфікованих господарствах.
Забороняються:
торгівля на ринках живими тваринами всіх видів, включаючи птицю, м'ясом та іншими продуктами тваринництва. Забезпечення населення продуктами тваринництва здійснюється через торговельну мережу з обов'язковою наявністю супровідних ветеринарних документів;
проведення виставок, ярмарків, базарів та інших заходів, пов'язаних з пересуванням та скупченням тварин (крім транспортування свиней на відведені забійні пункти і м'ясокомбінати).
Для контролю за дотриманням карантинних заходів необхідно організувати карантинні ветеринарно-міліцейські пости на дорогах, що ведуть із зони захисту у зону нагляду.
7.12. Заходи у другій зоні - зоні нагляду - території, що оточує межі першої зони радіусом до 150 км від епізоотичного вогнища, але не менше 20 км:
проводиться облік усього поголів'я свиней у господарствах усіх форм власності та диких свиней з наступним посиленим спостереженням за ними;
про кожен випадок захворювання, загибелі свиней їх власники зобов'язані негайно повідомляти державну службу ветеринарної медицини України;
забороняється торгівля на ринках живими свиньми, м'ясом з них й іншими продуктами свинарства, постачання населенню продуктів тваринництва без наявності супровідних ветеринарних документів;
проводяться знищення бродячих котів і собак гуманними методами, а також дератизація на фермах та подвір'ях громадян;
за рішенням ДНПК проводять відстріл диких свиней з метою моніторингу АЧС в дикій фауні;
транспортні засоби та обладнання, які використовуються для транспортування свиней, інших сільськогосподарських тварин або матеріалів, які можуть бути контаміновані (наприклад: туші, корми, гній тощо), повинні проходити очистку, дезінфекцію та при необхідності дезінсекцію та обробку якнайшвидше після контамінації;
ніякі інші домашні тварини не можуть завозитись у господарство або вивозитися з нього протягом перших семи днів після створення зони без дозволу управління ветеринарної медицини в районі (в місті обласного значення);
про всі випадки загибелі або захворювання свиней у господарстві необхідно одразу повідомляти управління ветеринарної медицини в районі (місті обласного значення), яке повинно провести відповідні розслідування;
свиней не можна вивозити з господарств, у яких вони утримуються, протягом як мінімум 30 днів після завершення попередньої очистки, дезінфекції та за необхідності дезінсекції інфікованих господарств; через 30 днів головний державний інспектор ветеринарної медицини району (міста) може дозволити вивіз свиней із зазначеного господарства для транспортування безпосередньо:
на забій на забійному пункті, визначеному ДНПК, бажано в межах захисної зони або зони нагляду з метою невідкладного забою;
на переробні підприємства або в інше місце, де свині піддаються невідкладному забою та їх туші переробляються під наглядом спеціалістів державної служби ветеринарної медицини України, або за виняткових обставин на інші об'єкти, розташовані в межах захисної зони або зони нагляду;
сперма, яйцеклітини та ембріони свиней не повинні вивозитись з господарств, розташованих у межах зони нагляду;
усі особи, що потрапляють на територію господарств або залишають її, повинні дотримуватись відповідних гігієнічних заходів, необхідних для зниження ризику розповсюдження вірусу АЧС.
Якщо зазначені заборони зберігаються після закінчення 40 днів через розповсюдження хвороби та виникнення нових спалахів хвороби і, як наслідок, виникають проблеми, пов'язані з утриманням свиней, головний державний інспектор ветеринарної медицини району (міста) може після надходження обґрунтованої заявки від власника дозволити вивезення свиней з господарств у межах зони нагляду для транспортування безпосередньо:
на забійний пункт, визначений ДНПК, у межах зони захисту або зони нагляду з метою невідкладного забою;
на переробне підприємство або забійний пункт для невідкладного забою, де їх туші переробляються під наглядом спеціалістів державної служби ветеринарної медицини України, або за виняткових умов на інші об'єкти, розташовані в межах зони захисту або зони нагляду.
Застосування заходів у зоні нагляду необхідно продовжувати щонайменше доти, доки:
1) в інфікованих господарствах не будуть проведені очистка, дезінфекція та за потреби дезінсекція;
2) свині у всіх господарствах не пройдуть клінічне та за потреби лабораторне обстеження для того, щоб виявити можливу присутність вірусу АЧС.
Обстеження, вказані в підпункті 2 цього пункту, повинні проводитись не раніше ніж через 40 днів після завершення заходів з попередньої очистки, дезінфекції, дератизації та за необхідності дезінсекції в інфікованих господарствах.
Здійснюються заходи з метою знищення в господарствах громадян бродячих котів і собак гуманними методами, а також проводиться дератизація.
Мир заботливо и с любовью держит меня в своих ладонях, одаривая, согревая, сохраняя,защищая, ограждая и взращивая